Дослідження почерку в експертній практиці нерідко доводиться досліджувати тексти, виконані “друкованим” почерком, – анонімні листи, листівки і т.п. До такого виду листи злочинці вдаються з метою маскування звичайного скорописного почерку.
Специфіка даного дослідження полягає в тому, що, по-перше, є ряд моментів, що ускладнюють ідентифікацію, по-друге, існує комплекс ознак почерку, що вживається тільки при вивченні текстів, виконаних з наслідуванням друкованому шрифту.
Крім цього, спостерігається особливість в кількості стадій дослідження і в послідовності роздільного дослідження почерку.
Метою почерковедческого дослідження є ідентифікація виконавця текстів, тому були ретельно вивчені причини, що ускладнюють ідентифікацію виконавця тексту, виконаного з наслідуванням друкованому шрифту. Основні з них: прямолінійність і однотипність штрихів друкованих букв; як правило, повільний темп виконання; відсутність зв’язності, що призводить до втрати цілого комплексу приватних ознак почерку.
Але все ж ідентифікаційне дослідження можливо завдяки ознакам, внесеним при наслідуванні друкованого шрифту, тобто свідомо внесених і закріплених при тренуванні, і ознаками звичайного почерку, що збереглися в слідстві їх стійкості, – ці ознаки складають основу ідентифікації при дослідженні текстів, виконаних з наслідуванням друкованому шрифту.
Для більш глибокого розуміння розвитку “друкарського” почерку були вивчені фактори, що впливають на його формування при листі з наслідуванням друкованому шрифту.
Основні з них: загальний ступінь виробленості звичайного почерку – раніше придбаний навик листи дає можливість писати висококоордінірованнимі рухами в досить швидкому темпі; спосіб наслідування: по пам’яті або за наявності стандартних зразків “друкарського” почерку; ступінь тренування.
Знання причин, що ускладнюють ідентифікацію виконавця; ознак, що становлять основу ідентифікації, і чинників, що впливають на формування “друкарського” почерку, дозволяє зробити можливим ідентифікаційне дослідження текстів, виконаних з наслідуванням друкованому шрифту.
Але оскільки друковане лист за своєю будовою відрізняється від скорописного, система загальних і приватних ознак, розроблена для скоропису / за винятком ознак письмової мови /, не може бути повністю застосовна для “друкованого” почерку.
Звичайною скоропису не властиві обумовлена формами друкованих букв прямизна штрихів, їх з’єднання під прямим кутом, наявність відміток і інші особливості. У зв’язку з цим стосовно особливостей листи друкованими літерами розроблена система ідентифікаційних ознак друкованого “почерку.
Крім того велика увага приділена вивченню методики дослідження почерку в текстах, виконаних з наслідуванням друкованому шрифту.
Методика має ряд особливостей:
- відсутня стадія встановлення факту навмисного зміни, тому що наявність “друкарського” почерку вже свідчить про спотворення звичайного почерку;
- роздільне дослідження спрямоване на встановлення двох груп ознак: друкованого письма і скоропису.
Криміналістичне дослідження почерку, виконаних з наслідуванням друкованому шрифту, відрізняється своєю складністю. Воно ускладнюється тим, що злочинці, маскуючи свій звичайний почерк, досить часто використовують лист лівою рукою, виконують текст за допомогою трафаретного лінійки, використовують інші, що утрудняють ідентифікацію виконавця, способи.
На сьогоднішній день можливо дозвіл і цих складних питань умисного зміни почерку.
Складність дослідження почерку, виконаних по трафаретного лінійки, полягає в тому, що експерт в слідстві неопрацьованості методики дослідження розглянутого виду об’єктів, може прийняти за індивідуальний ознака особливість написання букви, яка обумовлена застосуванням лінійки.
Але з огляду на різну ступінь старанності виконання окремих елементів письмових знаків по лінійці і ознака характеризує звичний спосіб тримання пише приладу, реально вирішити дану проблему і розширити можливість ідентифікації особи за почерком, в подібних випадках.
Л.П.Небесна / Харківський НДІСЕ / в своїй праці “Дослідження текстів, виконаних лівою рукою з наслідуванням друкованому шрифту” пропонує цінні рекомендації по даній темі і ряд ознак настільки однаковий для всіх рукописів, виконаних лівою рукою з наслідуванням “друкованого” шрифту, що це дозволяє віднести їх до ознак, що характеризує такий вид письма.
До того ж, порівняльне дослідження може бути вироблено при наявності тільки скорописних зразків почерку, тобто при обмеженій порівнянності порівняльного матеріалу. З 1989 року на озброєння експертів-Почеркознавці надійшла математична методика, розроблена А.А.Кононовим і А.В.Смірновим, яка дозволяє проводить ідентифікаційне дослідження рукописних текстів, виконаних з наслідуванням друкованим шрифтів, при обмеженій порівнянності порівняльного матеріалу.
Дана методика розрахована в основному на ті ситуації, коли дослідженню підлягають тексти великого обсягу, виконані з подражаніем друкованим шрифтів, при наявності тільки скорописних зразків почерку передбачуваного виконавця.
Застосування методики можливо і при наявності зразків “друкарського” почерка. У цьому випадку її використання доповнює дослідження в рамках нині діючої традиційної методики.
Дослідження почерку. Як що Вам необхідне дослідження почерку телефонуйтн Нам.
